Збройні сили України - на захисті державності.
НАРОДЖЕНА ВІЙНОЮ. ІСТОРІЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ
РОЗПОДІЛ ЧАСУ І ПОВСЯКДЕННИЙ ПОРЯДОК.
Розподіл часу здійснюється таким чином, щоб
- забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки;
- створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни;
- виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня;
- всебічного побутового обслуговування;
- відпочинку й харчування.
Для військовослужбовців ( крім строкової служби ) встановлюється 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Для військовослужбовців строкової служби: шестиденний з одним вихідним днем.
Військові навчання, бойові стрільби, бойове чергування і несення служби у добовому наряді здійснюються у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості робочого часу.
Розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів.
2. Розпорядок дня та його значення для виконання основних заходів повсякденної діяльності навчання й побуту особового складу підрозділів.
Розпорядок дня встановлюється командиром відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року.
Розпорядок дня затверджується на період навчання і може уточнюватися командиром на час проведення навчань, бойових стрільб і бойового чергування.
У розпорядку дня має бути передбачений час для:
проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету,
навчальних занять і підготовки до них;
інструктажу та розводу добового наряду;
зміни спеціального ( робочого ) одягу, чищення одягу, взуття,
миття рук перед їжею, харчування,
обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки;
гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду радіопередач;
приймання хворих у медичному пункті, приймання військовослужбовців командуванням з особистих питань,
відвідування військовослужбовців;
особистих потреб військовослужбовців,
вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.
Проміжок між харчуванням не може перевищувати 7 годин.
Після обіду протягом не менше ніж ЗО хв заняття не проводяться і роботи не виконуються.
Збори, засідання, концерти мають бути закінчені до вечірньої перевірки.
Заходи, пов'язані із забезпеченням бойової готовності, виконуються за наказом її командира в будь-який час доби з наданням військовослужбовцям не менше ніж 4 год відпочинку на добу.
Для обслуговування ОВТ, впорядкування військових містечок, дообладнання і впорядкування об'єктів навчально-матеріальної бази у військовій частині встановлюється парко-господарський день.
Для підтримання ОВТ в постійній бойовій готовності у військовій частині встановлюються паркові дні із залученням необхідної кількості особового складу.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу.
Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор.
Офіцерам, контрактникам, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром протягом наступного тижня.
Напередодні днів відпочинку концерти, кінофільми дозволяється закінчувати на 1 год пізніше, ніж звичайно.
У дні відпочинку ранкова фізична зарядка не проводиться.
IV. Закріплення нових знань і умінь учнів (3 хв.)
Доповісти призначення розпорядку дня;
Розпорядком дня встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів.
РОЗПОРЯДОК ДНЯ
військової частини на літній період навчання
№ з/п НАЙМЕНУВАННЯ ЗАХОДІВ початок кінець тривалість
1. Підйом заступників командирів взводів 6.20
2. Підйом особового складу 6.30
3. Ранкова фізична зарядка 6.40 - 7.10 30 хв.
4. Прибирання приміщень та території заправлення ліжок, ранковий туалет 7.10 7.40 30 хв.
5. Ранковий огляд 7.40 7.50 10 хв.
6. Сніданок 7.55 8.15 20 хв.
7. Тренування з особовим складом 8.20 8.50 30 хв.
8. Підготовка до навчальних занять 8.50 9.00 10 хв.
9. Навчальні заняття: 1 година 09.00 09.50
2 година 10.00 10.50
3 година 11.00 11.50
4 година 12.00 12.50
5 година 13.00 13.50,
6 година 14.00 14.50
10. Зміна одягу, чищення одягу, взуття, миття рук 14.50 15.00 10 хв.
11. Обід 15.00 15.30 30 хв.
12. Післяобідній час, прослуховування інформаційної програми Українського радіо 15.30 16.00 30 хв.
13. Догляд за озброєння, військовою технікою 16.00 16.50 50 хв.
14. Самостійна підготовка, 17.00 17.50 50 хв.
15. Культурно-виховна, спортивно-масова робота 18.00 18.50 50 хв.
16. Час для особистих потреб 19.00 19.50 50 хв.
17. Зміна спеціального (робочого) одягу, чищення ОДЯГУ, ВЗУТТЯ 19.50 20.00 10 хв.
18. Вечеря 20.00 20.30 30 хв.
19. Час для особистих потреб 20.30 21.00 30 хв.
20. Перегляд УТН 21.00 21.30 30 хв.
21. Вечірня прогулянка 21.40 21.50 10 хв.
22. Вечірня перевірка, оголошення наказів та розпоряджень на наступний день і проведення навчально-бойового розрахунку на випадок оголошення тривоги або пожежі 21.50 22.10 20 хв.
23. Вечірній туалет 22.10 22.30 20 хв.
24. Відбій 22.30
- Цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей.
3. Які загрози вони складають?
Урок №10 Рух стройовим кроком.
СБУ підготувала навчальний курс із тактичної медицини
Перша допомога: алгоритм.
https://www.youtube.com/@RedCrossUkraine/videos
Перша допомога. Базові дії.
https://www.youtube.com/@user-gr4bx7fw5w/videos
Розділ передбачає вивчення порядку надання домедичної допомоги пораненим, невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, а також навчання практичним навичкам з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, навчання користуванню індивідуальними засобами медичного захисту.
Під
час проходження військової служби у Збройних силах та інших військових
формуваннях України, а також у повсякденній життєдіяльності, існує загроза
виникнення травматичних пошкоджень, нещасних випадків у будь-якій ситуації та
різноманітних захворювань. Тому майбутнім захисникам Вітчизни, важливо
навчитися здійснювати основні прийоми надання першої допомоги — простим
доцільним заходам для рятування життя людини, які попереджають ускладнення,
додаткове травмування, усунення болю тощо.
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ. ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД ТА ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ АПТЕЧКИ МЕДИЧНОЇ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ
Урок № 14 ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА. 1 частина.
Існує дуже багато вправ з вагою власного тіла. Ознайомитися з ними можна у спеціальних виданнях, мережі Інтернет тощо. Вони зручні тим, що під час виконання не потрібно використовувати спеціальні тренажери, гирі, гантелі тощо.
Починати тренування потрібно з 7-10-хвилинної розминки. Під час розминки всі органи - серце, легені, м'язи тощо - готуються до справжнього навантаження. Перед силовим тренуванням важливо добре розім'яти зв'язки і суглоби, щоб не пошкодити їх.
Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України визначає такі вправи, що спрямовані переважно на розвиток сили та силової витривалості й належать до вправ з вагою власного тіла: підтягування на перекладині, підйом переворотом на перекладині, підйом силою на перекладині, згинання і розгинання рук в упорі на брусах, згинання і розгинання рук в упорі на брусах у розмахуванні, комплексна силова вправа, згинання і розгинання рук в упорі лежачи.
Підтягування на перекладині (мал. 1)
Вихідне положення (ВП): вис хватом зверху на прямих руках (руки на ширині плечей), ноги разом (або схрещені). Згинаючи руки, підняти тіло одним рухом до положення «підборіддя вище перекладини». Повністю розгинаючи руки, опуститися у ВП, не розхитуючись. Рахунок оголошується після фіксації ВП і є дозволом на продовження виконання вправи.
Забороняється: відводити ноги назад у ВП, виконувати махові та ривкові рухи тулубом та ногами, згинати ноги в колінах.
Дозволяється: незначне повільне відхилення прямих ніг уперед та тіла від нерухомого положення.
Підйом переворотом на перекладині (мал. 2)
ВП: вис хватом зверху на прямих руках (руки паралельно), ноги разом. Підтягуючись без ривків і махових рухів, підняти ноги до перекладини і, перевертаючись навколо неї, вийти в упор (руки прямі, тіло прогнуте, голова прямо, ноги разом, носки витягнуті). Положення упору фіксується - до оголошення рахунку. Опуститись у ВП переворотом уперед на прямі руки.
Забороняється: чіплятися підборіддям за перекладину.
Дозволяється: згинати ноги в колінах.
Підйом силою на перекладині (мал. 3)
ВП: вис хватом зверху на прямих руках, ноги довільно. Підтягуючись, перевести в упор одну зігнуту руку, потім - другу, розгинаючи руки, вийти в упор (руки прямі, тіло прогнуте, голова прямо, ноги разом, носки витягнуті). Положення упору фіксується - до оголошення рахунку. Опуститись у ВП вертикальним способом на прямі руки.
Забороняється: виконувати відштовхувальні рухи ногами, класти плечі та передпліччя на перекладину.
Дозволяється: відхиляти тіло від нерухомого положення, виконувати вправу виходом в упор на обидві руки.
Згинання і розгинання рук в упорі на брусах (мал. 4)
ВП: упор на прямих руках на брусах, тіло пряме. Згинаючи руки, опустити пряме тіло в упор на зігнутих руках, розгинаючи руки, повернутися у ВП. Рахунок оголошується після фіксації ВП і є дозволом на продовження виконання вправи.
Забороняється: закидати гомілки назад, згинати ноги в колінах.
Дозволяється: відхиляти тіло від нерухомого положення.
Згинання і розгинання рук в упорі на брусах у розмахуванні
ВП: упор на прямих руках, тіло пряме. Розмахування в упорі, у кінці маху вперед повністю зігнути руки (плечі не розслабляти), махом назад повністю випрямити руки; махом уперед зіскок вправо чи вліво. У крайніх положеннях тіло вище жердин.
Забороняється: торкатися тілом жердини під час зіскоку.
Дозволяється: робити додаткові махи.
Комплексна силова вправа (мал. 5)
Вправа складається з двох частин: перша - згинання та розгинання тулуба, друга - згинання та розгинання рук в упорі лежачи. Вправа виконується на будь-якій рівній поверхні впродовж однієї хвилини без перерви.
Перша частина. ВП: лежачи на спині, долоні рук притиснуті до вух, ноги довільно, п'ятки притиснуті до поверхні. Підняти тулуб, дістати ліктями рук колін ніг, опуститися у ВП до торкання лопатками поверхні. Під час торкання ліктями колін п'ятки ніг притиснуті до поверхні.
Забороняється: робити зупинку в будь-якому положенні, закріпляти ноги, відривати п'ятки ніг від поверхні та долоні від вух, виконувати першу частину вправи більше ніж 30 с.
Дозволяється: згинати та розводити ноги.
Рахунок оголошується після торкання ліктями колін і є дозволом на продовження виконання вправи.
Друга частина. ВП: упор лежачи, руки паралельно, кисті вперед, тіло пряме, ноги разом. Згинаючи руки, опустити пряме тіло (до торкання підлоги тільки грудьми).
Забороняється: згинати тіло та прогинатись, торкатися підлоги ще будь-якою частиною тіла, розводити та підтягувати ноги. При одночасному торканні підлоги грудьми, животом, ногами у другій частині вправа припиняється.
Дозволяється: робити зупинку в упорі, виконувати вправу на кулаках.
Рахунок оголошується після фіксації ВП і є дозволом на продовження виконання вправи.
Зараховується загальна сума повторень двох частин за умови виконання мінімуму у кожній частині.
Поряд із силовими вправами з вагою власного тіла існує багато вправ з обтяженнями.
Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України вказує на дві: піднімання двох гир по довгому циклу та ривок гирі 8, 16, 24 кг.
Піднімання двох гир по довгому циклу (мал. 6)
ВП. стійка ноги на різно, узяти гирі за дужки хватом зверху, зробити мах гир між ногами назад, махом уперед підняти гирі на груди й покласти на передпліччя і плечі, руки притиснуті до тулуба, виштовхнути (підняти) гирі вгору, випрямити ноги, зафіксувати гирі на прямих руках до оголошення рахунку, після чого спочатку опустити гирі на передпліччя і плечі, далі вниз між ногами і продовжувати вправу.
Забороняється: ставити гирі на плечі, опускати гирі до оголошення рахунку.
Дозволяється: незначне дотискання гир, робити додаткові замахи, робити зупинки з гирями вгорі на прямих руках, коли гирі лежать на передпліччях і плечах, опущеними донизу. Вправа припиняється, коли гирі (гиря) вирвалися з рук або були зроблені три невдалі спроби підняти гирі.
Рахунок оголошується при нерухомому положенні тулуба, ноги випрямлені, гирі на прямих руках у вертикальному положенні.
Ривок гирі (мал. 7)
Для виконання вправи встановлено вагові категорії: у чоловіків: до 60 кг (з гирею 16 кг), від 61 кг і більше (з гирею 24 кг); у жінок вправа виконується з гирею 8 кг.
Вправа починається по готовності.
ВП. стійка ноги нарізно, узяти гирю за дужку хватом зверху, зробити мах гирі між ногами назад, махом уперед вирвати гирю вгору, випрямляючи ноги та тулуб, зафіксувати гирю на прямій руці до оголошення рахунку, після чого опустити гирю вперед-униз, не торкаючись нею плечей, тулуба, і продовжувати вправу спочатку однією, потім - другою рукою.
Забороняється: спиратися вільною рукою на стегно, опускати гирю на плече, опускати гирю до оголошення рахунку.
Дозволяється: незначне дотискання гирі, робити додаткові замахи, відпочивати з гирею вгорі на прямій руці. Вправа припиняється, коли гиря вирвалася з рук або було зроблено три перелічені вище помилки. Зараховується подвоєний менший результат.
Рахунок оголошується при нерухомому положенні тіла, ноги випрямлені, гиря на прямій руці у вертикальному положенні.
◄ БІГ ПО ПЕРЕСІЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ. ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД ►Під час бігу по пересіченій місцевості перш за все треба мати на увазі особливості ґрунту і рельєфу. Біжучи по піску та іншому сипучому ґрунту, слід дещо зменшити крок, компенсуючи це збільшенням частоти кроків. На твердому ґрунті потрібно уникати різкого приземлення, намагаючись ставити ногу якомога м’якше. Слизький глинистий ґрунт потребує посиленої уваги до збереження рівноваги. При цьому ноги ставляться дещо ширше, ніж зазвичай. Під час бігу по воді, високій траві ноги піднімаються вище.
Певних навичок вимагає біг по різному рельєфу місцевості. Долати підйоми найкраще, зменшивши довжину кроку й нахиливши тулуб уперед. Нога при цьому ставиться на носок. Навпаки, спускаючись із гори, спортсмен повинен відхилити тулуб назад і дещо збільшити довжину кроку.
Пологі спуски використовуються для максимально можливого збільшення швидкості.
Потрібно вміти долати різні перешкоди, що трапляються на шляху бігуна. Невеликі перешкоди (стовбури дерев, неглибокі канави) можна долати широким стрибковим кроком, без значного порушення ритму бігу. Канави потребують прискореного розбігу і приземлення на обидві ноги. В окремих випадках перешкоди зручніше долати, наступаючи на них і навіть спираючись рукою.
◄ ЕЛЕМЕНТИ СМУГИ ПЕРЕШКОД ►
Єдина смуга перешкод, призначена для подолання горизонтальних і вертикальних перешкод індивідуально і в складі підрозділу, метання гранат на влучність, має такі технічні характеристики:
1 - початок смуги перешкод;
2 - дільниця для швидкісного бігу довжиною 20 м;
3 - рів завширшки 2; 2,5; 3 м, завглибшки 1 м;
4 - лабіринт завдовжки 6 м, завширшки 2 м, заввишки 1,1 м (кількість проходів - 10, ширина проходу - 0,5 м);
5 - паркан заввишки 2 м, завтовшки 0,25 м з нахиленою дошкою завдовжки 3,2 м, завширшки 0,25-0,30 м;
Єдина смуга перешкод
6 - зруйнований міст заввишки 2 м, який складається з трьох відрізків (прямокутних балок 0,2x0,2 м). Перший - завдовжки 2 м, другий - 3,8 м з вигином у 135°, довжина від початку до вигину - 1 м; третій - 3,8 м з вигином 135°, довжина від початку до вигину - 2,8 м. Розриви між відрізками балок 1 метр. На початку другого і в кінці третього відрізків перешкоди - вертикальні драбини з трьома щаблями;
7 - зруйнована драбина завширшки 2 м, висота щаблів - 0,8; 1,2; 1,5 і 1,8 м, відстань між ними - 1,2 м, у високого щабля - нахилена драбина завдовжки 2,3 м із чотирма щаблями;
8 - стінка цегляна завширшки 2,6 м, заввишки 1,1 м і завтовшки 0,4 м з двома отворами: нижній - розміром 1x0,4 м - розташований на рівні землі, верхній - розміром 0,5x0,6 м - на висоті 0,35 м від землі - та прилеглим до неї майданчиком 2,6x1 м;
9 - колодязь та хід сполучення, глибина колодязя 1,5 м, розміри перерізу по контуру 1x1 м; у задній стійці колодязя - щілина розміром 1x0,5 м, яка з'єднує колодязь із перекритим ходом сполучення завглибшки 1,5 м, завдовжки 8 м з одним вигином; відстань від колодязя до траншеї 6 м;
10 - траншея завглибшки 1,5 м.
На смузі перешкод без зброї виконується контрольна вправа.
Дистанція - 400 м. Вихідне положення - стоячи в траншеї: метнути гранату масою 600 г із траншеї на 20 м, по цегляній стінці (проломах) або по площі (2,6x1 м) перед стінкою (зараховується пряме попадання); при непопаданні в ціль першою гранатою продовжувати метання (не більше ніж 3 гранати) до враження цілі; за непопадання гранати до результату на фініші додається 5 с.
Вискочити із траншеї і пробігти 100 м по доріжці в напрямку до лінії початку смуги; оббігти прапорець і перестрибнути рів шириною 2,5 м; пробігти проходами лабіринту; подолати паркан; залізти по вертикальній драбині на другий (зігнутий) відрізок зруйнованого моста; пробігти по балках, перестрибнути через розрив і зіскочити на землю з положення «стоячи» з кінця останнього відрізка балки; подолати три щаблі зруйнованої драбини і обов’язково торкнутися двома ногами землі між щаблями, пробігти під четвертим щаблем; пролізти у пролом стінки; зіскочити в траншею; пройти по ходу сполучення; вискочити з колодязя; стрибком подолати цегляну стінку; вибігти по похилій драбині на четвертий щабель і збігти по щаблях зруйнованої драбини; залізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого моста; пробігти по балці, перестрибнути через розриви і збігти по нахиленій дошці; перестрибнути рів шириною 2 м, пробігти 20 м, оббігти прапорець і пробігти в зворотному напрямку 100 м по доріжці.
Примітка. Для подолання кожної перешкоди дозволяється не більше ніж три спроби. Якщо пропущено будь-яку перешкоду, порушено умови подолання перешкод, вправа вважається невиконаною.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
1. Розкажіть про порядок виконання силових вправ з вагою власного тіла та з обтяженнями.
2. Які особливості бігу по пересіченій місцевості?
3. Які перешкоди встановлені на єдиній смузі перешкод?
Формуємо компетентності
1. Яких правил безпеки слід дотримуватися під час занять із прикладної фізичної підготовки?
2. Розкажіть, які силові вправи з вагою власного тіла вам вдаються найкраще. Як ви вважаєте, чому?
Практичні завдання
Покажіть, які вправи для розминки ви виконуєте перед силовим тренуванням.
3 частина.
Реабілітаційні вправи для відновлення організму в польових умовах
Реабілітаційні вправи для відновлення організму в польових умовах
https://sprotyvg7.com.ua/lesson/fizichna-pidgotovka
14.1 Подолання перешкод
Подолання перешкод є одним з прикладних елементів (розділів) загальної фізичної підготовки. У цьому розділі поєднано вправи на подолання різноманітних перешкод і метання гранат у ціль, що сприяють вихованню впевненості в своїх силах, сміливості, рішучості, а також розвитку загальної та швидкісної витривалості, швидкості в діях і спритності.
Кожний юнак повинен знати, що для підготовки функціональних систем організму й опорно-рухового апарату до навантаження треба виконувати такі вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг боком, біг спиною вперед, біг з прискоренням, вправи для різних груп м'язів у русі, а також спеціальні вправи — подолання нескладних перешкод природного типу в поєднанні з- бігом на 150—200 м, дії за раптовими командами керівника, заняття зі зміною напрямку руху і його характеру.
Вивчаються і тренуються:
стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, у висоту;
перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачіпом», «силою», пролізанням;
рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, сидячи верхом, за допомогою страхувальних засобів;
вискок — із заглиблень і траншей;
метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;
спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплексах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем. Контрольні вправи
Перед виконанням вправи (прийому, дії) визначаються вихідне положення, зміст і послідовність дій, засіб виконання й кінцеве положення, після чого подається виконавча команда. Наприклад: «Вихідне положення — біля лабіринту, перелізти через штахетник «силою» і бігом повернутися в стрій. Юнак Клименко, вперед».
Для метання гранати вказуються ціль, засоби, порядок метання, потім подається виконавча команда. Наприклад: «Відділення, по траншеї, з коліна, справа по одному, гранатою — вогонь». За цією командою треба взяти зброю у ліву руку (або покласти на бруствер) і, відводячи праву руку з гранатою вниз або вверх назад, зробити замах, повертаючи тулуб праворуч. Повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату з коліна.
Збирання гранат проводиться за командою: «Зібрати гранати — вперед».
ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД
1. Пересування по горизонтальному канату. Виконується у висі знизу, головою вперед. Рух здійснюється або за рахунок поперемінного перехвату руками, коли ноги вільно сковзають по канату, або за рахунок згинання у поперековому і тазостегновому суглобі і підтягування ніг до рук, а потім поперемінного перехвату руками.
2. Стрибки
2.1. Подолання перешкоди стрибком наступаючи. Виконується після короткого енергійного розбігу. Відштовхуючись ногою і посуваючи тулуб вперед, наскочити на перепону, зігнувши махову ногу, не випрямляючись, пронести над перепоною штовхальну ногу, заскочити на неї і продовжити рух.
2.2. Подолання перешкоди стрибком з опорою на руку і ногу . Виконується при подоланні перешкод заввишки до пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі зброєю вперед, заскочити на перепону, спираючись на неї лівою рукою і відведеною вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на перепоні, перенести через неї ліву ногу і заскочити на неї, подавши плечі і зброю вперед; приземлившись, продовжити рух.
2.3. Стрибок в глибину із положення сидячи.
2.4. Стрибок в глибину із положення вису. Навчитися цих стрибків можна дотримуючись такої схеми: безопорні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і ногу; стрибки у глибину з положення сидячи і з положення вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків збільшуються поступово.
3. Перелізання
3.1. Перелізання з опорою на руки застосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами, вийти в упор на руки; опертися ногою у верхній край перепони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між опертою ногою і руками; зіскочити і, приземлившись, продовжити рух уперед.
3.2. Перелізання з опорою на стегно застосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, штахетник). Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергійним поштовхом обох ніг вийти в упор на руки; перенести над перепоною одну ногу, сісти на стегно, потім перенести другу ногу, не затримуючись, зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.
3.3. Перелізання з опорою на груди. Застосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього потрібно: ухопитися руками за верхній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на перепону грудьми, нахилити тулуб вперед, упершись долонями однієї руки у перепону з протилежного боку та тримаючись другою рукою за верхній край перепони, перенести ноги і зіскочити на землю.
3.4. Перелізання «зачіпом». Застосовується при подоланні дощатих штахетників і стін висотою 2—2,2 м. Треба з розбігу відштовхнутися однією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону, ухопитися руками за її верхній край; підтягнутися, повиснути на штахетнику лівим боком до перепони так, щоб його верхній край був під пахвою лівої зігнутої руки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притиснути до перепони, махом правої ноги догори зачепитися п'ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити рух.
3.5. Перелізання «силою». Застосовується при подоланні перепони висотою 2—2,2 м, як правило, без зброї (зброя — «за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштовхнутися від землі однією ногою і заскочити на перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край; ривком підтягнутися на руках і, допомагаючи ногами, вийти в упор; нахилитись уперед так, щоб права рука спиралась на перепону з протилежного боку, а ліва залишилась на верхньому краї штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і продовжити рух.
3.6. Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи виконують удвох: перший — той,
хто влізає; другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопився за верхній край перепони, другий піднімає його за коліно і гомілку зігнутої ноги до виходу в упор на перепону. При опорі на плечі другий стає спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з'єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно спираючись ногами на руки і плечі партнера, хапається руками за край перепони. Другий випрямляється і піднімає першого до виходу в упор на перепону.
3.7. Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до перепони, одну жердину тримають на опущених руках, а другу — на плечах, віддалених від перепони.
Всі методи перелізання вивчаються послідовно: спочатку по розділах або з допомогою підготовлених вправ, а потім в цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні прийому по розділах спочатку відпрацьовуються поштовх і наскок на перепону з виходом в упор або вис, потім саме перелізання і на завершення — зіскок і початок руху від перепони.
Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні вправи. Пролізання може здійснюватися: головою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролізання головою і ногою вперед потребує поєднання нахилу тулубу вперед з одночасним посилом махової ноги в отвір перепони. При виході з отвору не слід швидко випрямлятися, щоб не вдаритися спиною.
14.2 Метання гранати в ціль
Виконується: з місця із замахом вверх назад; з місця із замахом вниз назад.
Метання гранати у ціль — це складна щодо координації, цілісна вправа, яка потребує достатнього розвитку швидкісно-силових здібностей юнака.
Перш ніж починати навчатися метання гранат, слід провести декілька тренувань для розвитку сили м'язів плечового пояса, щоб забезпечити необхідний рівень готовності до виконання метальних рухів.
Протипіхотні гранати метають з місця стоячи, з коліна, із положення лежачи, із траншеї, з люка танка і в русі.
Протитанкові гранати метають із-за укриття (стоячи, з коліна, з положення лежачи) або з траншеї.
Спочатку розучується техніка кидка із замахом вверх-назад (за розділами). Юнаки стають в одну шеренгу з інтервалами в 2—3 кроки. За командою «Замах роби — раз» права рука має бути відведена вверх назад ліктем уперед, тіло ледь прогнуте в попереку. За командою «Визначити кидок, роби — два» юнаки, відштовхнувшись правою ногою і нахиливши тулуб уперед, визначають кидок гранати. Після двох-трьох повторень за розділами слід перейти до цілісного виконання рухів, поступово збільшуючи їх швидкість. Потім приступити до метання по рубежах і цілях, збільшуючи відстань кидка.
Після цього слід перейти до вивчення метання гранати із замахом по дузі вниз-назад, керуючись запропонованою методикою.
Вивчивши прийоми метання, юнаки тренуються у метанні гранат у ціль із різних положень.
Урок 14.3 Основи самозахисту.
Бойове мистецтво "Спас", "Хортинг"
Урок №15 Статути ЗСУ
Військова форма 2015: парадна та повсякденна, знаки розрізнення
Тимчасовий порядок розміщення знаків розрізнення на польовій формі одягу ЗС України
Погони родів військ ЗСУ
1. Яке інженерне обладнання позиції відділення?
2. Який порядок і завдання інженерного забезпечення?
Основи стрільби із стрілецької зброї. Внутрішня балістика стрільби. Постріл і його періоди. Початкова швидкість кулі, її вплив на стрільбу. Віддача зброї і кут вильоту.
Балістика — наука про рух снаряду (кулі). Наразі балістика
поділяється на дві самостійні науки: внутрішню балістику та зовнішню.
Внутрішня
балістика — це наука,
яка займається вивченням процесів, що відбуваються під час пострілу, особливо
під час руху кулі (гранати) по каналу ствола.
Зовнішня
балістика — це наука, що
вивчає рух кулі (гранати) після закінчення впливу на неї порохових газів.
Пострілом
називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, що
виникають під час згорання порохового заряду.
Явище пострілу характеризується такими особливостями:
• великою величиною
тиску газів (2–3 тис. і більше атмосфер);
• високою
температурою порохових газів (2500–3500 ºС);
• малим терміном
дії (0,001–0,06 с);
• горінням
порохового заряду, в об’ємі який швидко змінюється.
Під час пострілу зі
стрілецької зброї від удару бійка по капсулю бойового патрона, досланого в
патронник, вибухає ударний склад капсуля і виникає полум’я, яке крізь
затравочні отвори у дні гільзи попадає до порохового заряду та підпалює його.
Під час згорання порохового заряду виникає велика кількість сильно нагрітих
газів, які створюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки
гільзи, а також на стінки ствола і затвор. У результаті тиску газів на дно кулі
вона зсовується з місця й врізається в нарізи, обертаючись по них, просувається
по каналу ствола з постійно зростаючою швидкістю й викидається назовні в
напрямку осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї
(ствола) назад. Від тиску газів на стінки гільзи й ствола виникає їхнє
розтягнення (деформація), й гільза, щільно притискуючись до патронника,
перешкоджує прориву порохових газів у бік затвора. Одночасно під час пострілу
виникають коливальні рухи ствола й відбувається його нагрівання. Нагріті гази й
частинки від пороху, що згорів, витікаючи з канала ствола вслід за кулею, під
час зустрічі з повітрям спричиняють виникнення полум’я та ударної хвилі:
останнє є джерелом звуку під час пострілу.
Постріл
відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001–0,06 с). Під час пострілу
виділяють чотири послідовних періоди (див.
рис. 95).
• попередній;
• перший, або
основний;
• другий;
• третій, або період наслідків газів.
Попередній період триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола.
Перший, або
основний, період триває від
початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду відбувається в
об’ємі, який швидко змінюється.
Третій період,
або період наслідків газів, триває від
моменту вильоту кулі з каналу ствола й до моменту припинення впливу порохових
газів на кулю. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього
періоду на віддаленні кількох десятків сантиметрів від дулового зрізу ствола.
Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі
буде урівноважений опором повітря.
Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола,
тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту (біля дулового зрізу). Початкова
швидкість кулі вимірюється в метрах на секунду (м/с).
Початкова
швидкість кулі — одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї.
Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, дальність
прямого пострілу, вбивчу й пробивну дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її
політ.
Величина початкової швидкості кулі залежить від:
•
довжини ствола;
•
маси кулі;
•
маси, температури, вологості порохового заряду;
•
форми й розмірів зерен пороху;
•
щільності заряджання.
1.
Що називається пострілом?
2. Що називається початковою швидкістю кулі та від чого вона залежить?
Стрільба
з автомата може вестися з різних положень та з будь-якого місця, звідки видні
ціль або ділянка місцевості, на яких передбачається поява противника.
Стрільба
з автомата передбачає виконання таких прийомів:
•
прийняття положення для стрільби, заряджання зброї;
•
виконання пострілу (прицілювання й оброблення спуску);
•
припинення стрільби (припинення натискування на хвіст спускового гачка,
встановлення перевідника в запобіжне положення, розряджання автомата).
Щоб
зробити влучний постріл, стрілок повинен: підготуватися до стрільби,
прицілитися, затримати дихання й спустити курок.
Для
заряджання автомата треба:
•
приєднати до автомата заряджений магазин, якщо він не був до нього раніше
приєднаний;
•
зняти автомат із запобіжника;
•
поставити перевідник на необхідний вид вогню;
•
енергійно відвести затворну раму назад до упору та відпустити її;
•
поставити автомат на запобіжник, якщо не має бути негайне відкриття вогню або не надійшло команди
«Вогонь», і перенести праву руку на пістолетну рукоятку.
Здійснення стрільби
Вогонь з автомата ведеться за командою або самостійно залежно від поставленої задачі й обстановки. У команді для відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл і точка прицілювання. Наприклад, «Такому-то (автоматникові такому-то), по спостерігачу, чотири, під ціль — вогонь», «Відділення, по колоні, п’ять, у пояс — вогонь». Здійснення стрільби (пострілу) включає установку прицілу, перевідника на необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка й утримання автомата при стрільбі.
Припинення стрільби
Припинення
стрільби може бути тимчасовим і повним. Для тимчасового припинення стрільби
подається команда «Стій», а при стрільбі в русі — «Припинити вогонь».
Виконуючи
ці команди автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат
на запобіжник і, якщо потрібно, приєднує новий заряджений магазин.
Для
зміни магазина треба:
•
відокремити магазин від автомата;
•
приєднати заряджений магазин.
Після
команди «Стій» або «Припинити вогонь» подається команда «Розряджай». За цією
командою автоматник ставить автомат на запобіжник і відводить хомутик назад,
встановлюючи приціл автомата в положення «П».
РУЧНІ ОСКОЛКОВІ ГРАНАТИ https://sprotyvg7.com.ua/lesson/ruchni-oskolkovi-granati
Урок № 32 ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ВІЙНИ (Дрони).
Збірник дидактичних ігор із Захисту України
Домедична допомога пораненому в умовах бойових дій.
Домедична допомога при пораненнях та кровотечах.
Шукаємо відповідності
Головні принципи тактичної медицини .
Цікавий спосіб закріплення вивчених питань
Домедична допомога постраждалим при раптовій зупинці серця. Вивчаємо
алгоритм дій.
Чудовий формат для повторення та закріплення головних питань домедичної допомоги за допомогою вікторини та/або ігрових флеш карток.
Швидке повторення та закріплення основних питань про рани та кровотечі.
Вирішуючи цей кросворд, вивчаємо, повторюємо та перевіряємо свої знання про травми кісток та суглобів.
Зрозумілий формат завдання дозволяє вивчати та швидко повторювати основні терміни та поняття. Є можливість командної гри з налаштуванням таймеру, що робить процес ще більш цікавим і захопливим.
Важливо зрозуміти та запам'ятати особливості домедичної допомоги при термічних травмах, отруєннях, укусах змій та комах, які можуть призвести до тяжких наслідків.
Кросворд, який допоможе пригадати важливі питання про рани та кровотечі.
Цікавий спосіб перевірити свої знання з веселими мемами та бонусами, можна на швидкість, можна самому, а можна і з друзями. Спробуйте😉 |
А хто швидше виконає це завдання 👇
Перевіряємо свої знання про термічні травми
Пригадуємо гострі та невідкладні стани, які потребують домедичної допомоги та негайної госпіталізації.
(Під час виконання завдання, скористайтесь підказками "і"
Перевірте правильність вказаних термінів натиснувши синю галочку у нижньому правому кутку панелі. Невірні відповіді будуть позначені червоним і біля них з'явиться знак "?", який покаже Вам правильну відповідь
Подяка авторам збірника:
Ганна Ягнич | Віктор Поліщук |
|
|
Нововолинський ліцей №8 Нововолинської міської ради |