Захист України

ЗАХИСТ УКРАЇНИ



Підручник Захист Вітчизни 10 клас

Підручник Захист Вітчизни 11 клас
Воєнна бібліотека
Сайт вчителя Захисту України.
сайт "Захист України".
Дзюба Ігор.
Віктор Поліщук.
Дидактичні ігри по предмету Захисту України.
Сили теротиріальної оборони ЗСУ.
сайт: стопміна.
 

 Урок № 1  


 

 Урок №2 Поняття національної безпеки держави.













ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
 Урок
Тема  Нормативно-правова база цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України, «Положення про цивільну оборону України». Організаційна структура цивільного захисту України
1. Нормативно-правова база цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України, «Положення про цивільну оборону України». Женевські конвенції про цивільну та оборону
Кодекс цивільного захисту України — кодекс, що регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів влади, права та обов'язки громадян, підприємств, установ та організацій.
Кодекс прийнятий 2 жовтня 2012 року, введений у дію з 1 липня 2013 року. Замінив собою низку законів, у тому числі: «Про Цивільну оборону України», «Про пожежну безпеку», «Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони», «Про війська Цивільної оборони України», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про правові засади цивільного захисту».

Згідно з Кодексом, цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
  1. Цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період. 
Цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:
1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров’я та власності;
2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян;
4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;
5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;
6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;
7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для їхнього життя і здоров’я;
8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;
9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
У статті 8 Кодексу цивільного захисту України вказано: «Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок».
Основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є:
1) забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
2) забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
3) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;
4) виконання державних цільових програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;
5) опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;
6) прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;
7) створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
8) оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;
9) захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
10) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;
11) пом’якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;
12) здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;
13) реалізація визначених законом прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій.


Контрольні питання
1. Що таке «нормативно-правова база цивільного захисту»? 2. Організаційна структура цивільного захисту України.  3. Структура ЦЗ школи. 4. Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту.
ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.  Правила безпеки під час воєнного стану.
Урок № 3.3 Основи Цивільного Захисту  
 (2 частина)
Підручник Цивільна оборона та Цивільний захист.

Запитання:
1. Організаційна структура цивільного захисту України. 
2. Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту.

Урок № 4 Надзвичайні ситуації мирного часу.
Запитання:
1. Що таке надзвичайні ситуації?
2. Які є надзвичайні ситуації мирного часу?
          3. Які загрози вони складають?
 
 Урок № 4.1 Надзвичайні ситуації воєнного часу.


Урок №5  Дії в екстривмальних умовах.



Урок № 6 Захисні споруди.

Урок № 7 Цивільний захист навчального закладу.
                  

Урок 7.1  Врятуватись від артобстрілу
Як захистити себе й свою сім'ю, якщо до вашого дому прийшла війна?  У першій програмі циклу експерти розкажуть, що робити, якщо ви потрапили під артилерійський удар - на вулиці, на роботі, в автомобілі, вдома. 
Перевір свої знання по темі !
 

  Урок № 8 Стройова підготовка.


Урок №9   Стройова підготовка. 
Стройові вправи без зброї.

Обов’язки військовослужбовців перед шикуванням у строю. Виконання команд
Для успішного виконання прийомів і дій військовослужбовець повинен знати свої обов’язки перед шикуванням і в строю.
• перевіряти справність своєї зброї, закріплених за ним озброєння, боєприпасів, особистих засобів захисту, шанцевого інструменту, обмундирування і спорядження;
• мати акуратну зачіску, охайно заправляти обмундирування, правильно надівати і припасовувати спорядження, допомагати товаришеві усунути помічені недоліки;
• знати своє місце в строю, вміти шикуватися швидко, без метушні;
• під час руху зберігати рівняння, інтервали і дистанцію, не виходити зі строю (з машини) без дозволу;
• у строю без дозволу не розмовляти, дотримуватися цілковитої тиші, пильнувати за наказами (розпорядженнями) і командами (сигналами) свого командира, виконувати їх швидко і точно;
• передавати накази, команди (сигнали) без перекручень, гучно й чітко.
Команди поділяються на підготовчі та виконавчі. Підготовчу команду подають чітко, виразно, гучно, протяжно, щоб військовослужбовці у строю зрозуміли, яких дій вимагає від них командир. Виконавча команда (або команда до виконання) подається після паузи, гучно, уривчасто, чітко, наприклад, «Право-РУЧ», «Ліво-РУЧ». Перша частина слова — це попередня команда, друга частина, написана великими літерами,— виконавча команда.
За попередньою командою військовослужбовці, якщо вони перебувають у строю, стають струнко, якщо рухаються, то переходять на стройовий крок, а поза строєм повертаються в бік начальника і теж стають струнко. Щоб привернути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу, подаючи попередню команду, називають військове звання і прізвище військовослужбовця або підрозділ. Наприклад: «Рядовий Коваленко, кругом», «Третій взвод, стій». Щоб відмінити або зупинити виконання прийому, подається команда «Відставити». За цією командою стають у положення, яке було до виконання прийому.
За командою «Ставай» здійснюється шикування підрозділів. За цією командою треба швидко стати в стрій, визначити інтервал і дистанцію, п’яти поставити разом, а носки розгорнути по лінії фронту на ширину стопи, дивитися прямо перед собою.
За командою «Рівняйсь» усі, крім правофлангового, повертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і вирівнюються так, щоб кожний бачив груди четвертого солдата. За командою «Ліворуч — рівняйсь» усі, крім лівофлангового, повертають голову вліво. Коли рівняння закінчено, подається команда «Струнко» і всі військовослужбовці стають у вихідне положення (голову прямо).


4. Практичне відпрацювання команд




1. Що таке стрій?
2. Які є види строїв?
3. У чому полягають обов’язки солдата перед шикуванням і в строю?
4. Які є стройові команди?


Урок №10 Рух стройовим кроком. 
Вправи зі зброєю.
 



1. Стройовий крок
Стройовий крок застосовується під час проходження підрозділів урочистим маршем при виконанні ними військового вітання під час руху; при підході військовослужбовця до начальника та відході від нього; при виході із строю та поверненні на місце, а також під час занять із стройової підготовки (див. рис. 169). Похідний крок застосовується в усіх інших випадках.


Нормальна швидкість стройового руху — 110–120 кроків за хвилину. Довжина кроку — 70–80 см.
Нормальна швидкість руху бігом — 160–180 кроків за хвилину. Довжина кроку — 80–90 см.
Рух стройовим кроком починається за командою «Стройовим кроком — РУШ», а рух похідним кроком за командою «Кроком — РУШ».
За підготовчою командою слід подати корпус трохи вперед, перенести вагу тіла більше на праву ногу зі збереженням стійкості.
За виконавчою командою почати рух із лівої ноги повним кроком.
Майже всі елементи залишилися колишніми, «пруськими», але всі здійснюються більш м’яко. Ногу тепер піднімають на 10–15 см, а не на 15–20, як було раніше. Коліно згинається, але нога опускається прямо, хоча й більш м’яко — солдат не чеканить об асфальт усією стопою, а робить легкий перекат.

2. Стройові команди під час руху
Під час руху старим стройовим кроком ногу з витягнутим уперед носком винести на висоту 15–20 см від землі і поставити її твердо на всю стопу, піднімаючи водночас другу ногу.
Руками, починаючи від плеча, здійснювати рух біля тулуба: вперед — руки згинаються в ліктях так, щоб кісті піднімалися вище пряжки поясу на ширину долоні й на відстані долоні від тулуба до рівня ліктя.
Назад — до упору в плечовому суглобі.
Пальці рук напівзігнуті.
Під час руху стройовим кроком голову та корпус тримати прямо, дивитися вперед.
Під час руху похідним кроком ногу виносити вільно, не відтягуючи носка і ставити її на землю, як під час звичайної ходьби, руками здійснювати вільні руки біля тулуба.
Під час руху похідним кроком за командою «Струнко» слід перейти на стройовий крок, а за командою «Вільно» — на похідний крок.

3. Практичне відпрацювання команд під час руху

Контрольні питання
1. В яких випадках застосовується стройовий крок?

2. Чим відрізняється стройовий крок від похідного ?

Урок № 11 Стройова підготовка. Стройове положення з автоматом. Виконання стройових прийомів з автоматом.
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/3359
1. Практичне відпрацювання команд: "Автомат на груди", "Автомат за спину".
Стройова пісня
 


1. Шикування відділення в розгорнутий і похідний строї
Розгорнутий стрій відділення може бути одношеренговий (шеренга) або двошеренговий (див. рис. 182). Шикування відділення в одношеренговий (двошеренговий стрій) проводиться за командою «Відділення, в одну шеренгу (в дві шеренги) — ставай».
Прийнявши стройове положення і подавши команду, командир відділення стає обличчям у бік фронту шикування; відділення шикується згідно зі штатом ліворуч від командира.
Відділення (екіпаж, обслуга) в кількості чотирьох осіб і менше завжди шикується в одну шеренгу.


(К — командир відділення; СС — старший стрілок; Н — навідник БТР; Кул — кулеметник; Г — гранатометник; ПГ — помічник гранатометника; С — стрілок; В — водій БТР)
Рис. 182. Розгорнутий стрій відділення: а — одношеренговий; б — двошеренговий

Прийнявши стройове положення і подавши команду, командир відділення стає обличчям у бік руху, а відділення згідно зі штатом шикується, як зображено на рисунку.
Відділення (екіпаж, обслуга) у складі чотирьох осіб і менше завжди шикується в колону по одному.

2. Перешикування відділення
Перешикування відділення з розгорнутого строю в колону здійснюють поворотом вправо за командою: «Відділення, праворуч». Перешикування відділення з колони в розгорнутий стрій здійснюють поворотом відділення вліво за командою: «Відділення, ліворуч».
Перешикування відділення з колони по одному в колону по два здійснюється за командою: «Відділення, в колону по два, кроком — руш» (під час руху: «...по два — руш»).
За командою до виконання командир відділення ступає півкроком, парні номери, вийшовши вправо, у такт кроку стають на свої місця в колоні, відділення рухається півкроком, поки не буде подано команду «Прямо» або «Відділення, стій».
Перешикування відділення з колони по два в колону по одному здійснюють за командою: «Відділення, в колону по одному, кроком — руш» (під час руху — «По одному — руш»). За командою до виконання командир відділення ступає повним кроком, решта — півкроком; із звільненням місця парні номери в такт кроку заходять за непарні й рухаються далі повним кроком.

3. Розмикання і змикання відділення
Якщо відділенню потрібно розтягнути стрій, подають команду: «Відділення, праворуч (ліворуч, від середини) розімкнись», або «Відділення, праворуч (ліворуч, від середини) на шість кроків розімкнись», або «...бігом розімкнись».
Військовослужбовці, за винятком того, від якого здійснюється розімкнення, повертаються в зазначений бік, одночасно з приставленням ноги повертають голову в бік фронту строю і рухаються прискореним півкроком (бігом), дивлячись через плече на того, хто йде позаду, і не відриваючись від нього; після зупинки того, хто йде позаду, кожний ступає ще стільки кроків, скільки їх визначено командою, і повертається ліворуч (праворуч). Якщо інтервал не було вказано, розмикання проводять на один крок.
Розмикання від середини здійснюють від того, хто середній. Військовослужбовець, якого названо середнім, почувши своє прізвище, відповідає «Я», простягає вперед ліву руку й опускає її.
Для змикання відділення подають команду: «Відділення, праворуч (ліворуч, до середини) зімкнись» або «...бігом зімкнись».
Військовослужбовці, за винятком того, до кого призначено змикання, повертаються в бік змикання, після чого прискореним півкроком (чи бігом) підходять на визначений для зімкнутого строю інтервал; підійшовши, самостійно зупиняються і повертаються ліворуч (праворуч).

4. Рух відділення
Для руху відділення стройовим кроком подають команду: «Відділення, на ремінь, стройовим кроком — руш». У разі потреби визначаються напрямок руху та бік рівняння, наприклад, «Відділення, на ремінь, на такий-то предмет рівняння праворуч (ліворуч), стройовим кроком — руш». За виконавчою командою «Руш» усі військовослужбовці одночасно починають рух із лівої ноги, дотримуючись рівняння й зберігаючи інтервал. Якщо бік рівняння не визначено, то його здійснюють у бік правого флангу поглядом, не повертаючи голови. Щоб зупинити відділення, подають команду: «Відділення, стій».
Рух похідним кроком здійснюють за командою: «Відділення, в колону по одному (по два) — руш». Якщо під час руху відділення похідним кроком потрібно змінити напрям, подають команду: «Відділення, правим (лівим) плечем вперед — руш».


5. Виконання військового вітання в строю і відповідь на вітання
Для військового вітання начальника в строю на місці командир відділення подає команду: «Відділення, струнко, рівняння — праворуч (ліворуч, до середини)» — і доповідає: «Товаришу капітан. Перше відділення готується до розводу на варту. Командир відділення сержант Коваленко».
Коли начальник пройшов або подав команду «Вільно!», командир відділення віддає розпорядження «Вільно» й опускає руку.
На вітання начальника «Здрастуйте, товариші!», всі військовослужбовці відповідають дружно, гучно, чітко: «Бажаємо здоров’я, товаришу капітан!».

6. Практичне відпрацювання команд

Контрольні питання
1. Що таке стрій?
2. Які є види строїв?
3. У чому полягають обов’язки солдата перед шикуванням і в строю?
4. Які є стройові команди?

Урок № 11.1  Стройова підготовка.
Стройова пісня "Ойна горі та женці жнуть"

Запитання по стройовій підготовці
https://quizizz.com/join/quiz/61c3a9364d4419001d09fbbe/start?studentShare=true





Урок №12    Домедична допомога.

https://www.youtube.com/watch?v=oehhms-F8oM&list=PLWhDP0v1o10G4jLUB9meDOuIn5X7G4s6T&ab_channel=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 

Перша допомога: алгоритм. 

https://www.youtube.com/@RedCrossUkraine/videos

Перша допомога. Базові дії.

https://www.youtube.com/@user-gr4bx7fw5w/videos 

 Розділ передбачає вивчення порядку надання домедичної допомоги пораненим, невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, а також навчання практичним навичкам з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, навчання користуванню індивідуальними засобами медичного захисту.

Аптечка

Контрольні питання
1. Назвіть лікарські препарати для надання першої допомоги.
2. Що входить до аптечки ?

Урок 12.1  Медичне забезпечення бою. Накладання повязок. Евакуація.

Під час проходження військової служби у Збройних силах та інших військових формуваннях України, а також у повсякденній життєдіяльності, існує загроза виникнення травматичних пошкоджень, нещасних випадків у будь-якій ситуації та різноманітних захворювань. Тому майбутнім захисникам Вітчизни, важливо навчитися здійснювати основні прийоми надання першої допомоги — простим доцільним заходам для рятування життя людини, які попереджають ускладнення, додаткове травмування, усунення болю тощо.

 

 Урок № 13 Домедична допомога. Реанімація
Реанімація
 

 Урок № 13.1 Надання допомоги при пораненнях.
 

Зупинка кровотечі.

 

 Урок № 13.3 Перша допомога при переломах кісток.
 
Запитання :
1. Що таке перелом ?
2. Які бувають переломи?
3. Що таке іммобілізація?

 Урок № 13.4 Дії домедичної допомоги.
 


 Урок № 14     ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА. 1 частина.


2 частина. СИЛОВІ ВПРАВИ З ВАГОЮ ВЛАСНОГО ТІЛА ТА З ОБТЯЖЕННЯМИ ►
Нормативи прикладної фізичної підготовки:
https://www.slideshare.net/slideshow/81-79169521/79169521

Існує дуже багато вправ з вагою власного тіла. Ознайомитися з ними можна у спеціальних виданнях, мережі Інтернет тощо. Вони зручні тим, що під час виконання не потрібно використовувати спеціальні тренажери, гирі, гантелі тощо.

Починати тренування потрібно з 7-10-хвилинної розминки. Під час розминки всі органи - серце, легені, м'язи тощо - готуються до справжнього навантаження. Перед силовим тренуванням важливо добре розім'яти зв'язки і суглоби, щоб не пошкодити їх.

Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України визначає такі вправи, що спрямовані переважно на розвиток сили та силової витривалості й належать до вправ з вагою власного тіла: підтягування на перекладині, підйом переворотом на перекладині, підйом силою на перекладині, згинання і розгинання рук в упорі на брусах, згинання і розгинання рук в упорі на брусах у розмахуванні, комплексна силова вправа, згинання і розгинання рук в упорі лежачи.

Підтягування на перекладині (мал. 1)

Вихідне положення (ВП): вис хватом зверху на прямих руках (руки на ширині плечей), ноги разом (або схрещені). Згинаючи руки, підняти тіло одним рухом до положення «підборіддя вище перекладини». Повністю розгинаючи руки, опуститися у ВП, не розхитуючись. Рахунок оголошується після фіксації ВП і є дозволом на продовження виконання вправи.

Забороняється: відводити ноги назад у ВП, виконувати махові та ривкові рухи тулубом та ногами, згинати ноги в колінах.

Дозволяється: незначне повільне відхилення прямих ніг уперед та тіла від нерухомого положення.

Підйом переворотом на перекладині (мал. 2)

ВП: вис хватом зверху на прямих руках (руки паралельно), ноги разом. Підтягуючись без ривків і махових рухів, підняти ноги до перекладини і, перевертаючись навколо неї, вийти в упор (руки прямі, тіло прогнуте, голова прямо, ноги разом, носки витягнуті). Положення упору фіксується - до оголошення рахунку. Опуститись у ВП переворотом уперед на прямі руки.

Забороняється: чіплятися підборіддям за перекладину.

Дозволяється: згинати ноги в колінах.

Підйом силою на перекладині (мал. 3)

ВП: вис хватом зверху на прямих руках, ноги довільно. Підтягуючись, перевести в упор одну зігнуту руку, потім - другу, розгинаючи руки, вийти в упор (руки прямі, тіло прогнуте, голова прямо, ноги разом, носки витягнуті). Положення упору фіксується - до оголошення рахунку. Опуститись у ВП вертикальним способом на прямі руки.

Забороняється: виконувати відштовхувальні рухи ногами, класти плечі та передпліччя на перекладину.

Дозволяється: відхиляти тіло від нерухомого положення, виконувати вправу виходом в упор на обидві руки.

Згинання і розгинання рук в упорі на брусах (мал. 4)

ВП: упор на прямих руках на брусах, тіло пряме. Згинаючи руки, опустити пряме тіло в упор на зігнутих руках, розгинаючи руки, повернутися у ВП. Рахунок оголошується після фіксації ВП і є дозволом на продовження виконання вправи.

Забороняється: закидати гомілки назад, згинати ноги в колінах.

Дозволяється: відхиляти тіло від нерухомого положення.

Згинання і розгинання рук в упорі на брусах у розмахуванні

ВП: упор на прямих руках, тіло пряме. Розмахування в упорі, у кінці маху вперед повністю зігнути руки (плечі не розслабляти), махом назад повністю випрямити руки; махом уперед зіскок вправо чи вліво. У крайніх положеннях тіло вище жердин.

Забороняється: торкатися тілом жердини під час зіскоку.

Дозволяється: робити додаткові махи.

Комплексна силова вправа (мал. 5)

Вправа складається з двох частин: перша - згинання та розгинання тулуба, друга - згинання та розгинання рук в упорі лежачи. Вправа виконується на будь-якій рівній поверхні впродовж однієї хвилини без перерви.

Перша частина. ВП: лежачи на спині, долоні рук притиснуті до вух, ноги довільно, п'ятки притиснуті до поверхні. Підняти тулуб, дістати ліктями рук колін ніг, опуститися у ВП до торкання лопатками поверхні. Під час торкання ліктями колін п'ятки ніг притиснуті до поверхні.

Забороняється: робити зупинку в будь-якому положенні, закріпляти ноги, відривати п'ятки ніг від поверхні та долоні від вух, виконувати першу частину вправи більше ніж 30 с.

Дозволяється: згинати та розводити ноги.

Рахунок оголошується після торкання ліктями колін і є дозволом на продовження виконання вправи.

Друга частина. ВП: упор лежачи, руки паралельно, кисті вперед, тіло пряме, ноги разом. Згинаючи руки, опустити пряме тіло (до торкання підлоги тільки грудьми).

Забороняється: згинати тіло та прогинатись, торкатися підлоги ще будь-якою частиною тіла, розводити та підтягувати ноги. При одночасному торканні підлоги грудьми, животом, ногами у другій частині вправа припиняється.

Дозволяється: робити зупинку в упорі, виконувати вправу на кулаках.

Рахунок оголошується після фіксації ВП і є дозволом на продовження виконання вправи.

Зараховується загальна сума повторень двох частин за умови виконання мінімуму у кожній частині.

Поряд із силовими вправами з вагою власного тіла існує багато вправ з обтяженнями.

Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України вказує на дві: піднімання двох гир по довгому циклу та ривок гирі 8, 16, 24 кг.

Піднімання двох гир по довгому циклу (мал. 6)

ВП. стійка ноги на різно, узяти гирі за дужки хватом зверху, зробити мах гир між ногами назад, махом уперед підняти гирі на груди й покласти на передпліччя і плечі, руки притиснуті до тулуба, виштовхнути (підняти) гирі вгору, випрямити ноги, зафіксувати гирі на прямих руках до оголошення рахунку, після чого спочатку опустити гирі на передпліччя і плечі, далі вниз між ногами і продовжувати вправу.

Забороняється: ставити гирі на плечі, опускати гирі до оголошення рахунку.

Дозволяється: незначне дотискання гир, робити додаткові замахи, робити зупинки з гирями вгорі на прямих руках, коли гирі лежать на передпліччях і плечах, опущеними донизу. Вправа припиняється, коли гирі (гиря) вирвалися з рук або були зроблені три невдалі спроби підняти гирі.

Рахунок оголошується при нерухомому положенні тулуба, ноги випрямлені, гирі на прямих руках у вертикальному положенні.

Ривок гирі (мал. 7)

Для виконання вправи встановлено вагові категорії: у чоловіків: до 60 кг (з гирею 16 кг), від 61 кг і більше (з гирею 24 кг); у жінок вправа виконується з гирею 8 кг.

Вправа починається по готовності.

ВП. стійка ноги нарізно, узяти гирю за дужку хватом зверху, зробити мах гирі між ногами назад, махом уперед вирвати гирю вгору, випрямляючи ноги та тулуб, зафіксувати гирю на прямій руці до оголошення рахунку, після чого опустити гирю вперед-униз, не торкаючись нею плечей, тулуба, і продовжувати вправу спочатку однією, потім - другою рукою.

Забороняється: спиратися вільною рукою на стегно, опускати гирю на плече, опускати гирю до оголошення рахунку.

Дозволяється: незначне дотискання гирі, робити додаткові замахи, відпочивати з гирею вгорі на прямій руці. Вправа припиняється, коли гиря вирвалася з рук або було зроблено три перелічені вище помилки. Зараховується подвоєний менший результат.

Рахунок оголошується при нерухомому положенні тіла, ноги випрямлені, гиря на прямій руці у вертикальному положенні.

◄ БІГ ПО ПЕРЕСІЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ. ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД ►

Під час бігу по пересіченій місцевості перш за все треба мати на увазі особливості ґрунту і рельєфу. Біжучи по піску та іншому сипучому ґрунту, слід дещо зменшити крок, компенсуючи це збільшенням частоти кроків. На твердому ґрунті потрібно уникати різкого приземлення, намагаючись ставити ногу якомога м’якше. Слизький глинистий ґрунт потребує посиленої уваги до збереження рівноваги. При цьому ноги ставляться дещо ширше, ніж зазвичай. Під час бігу по воді, високій траві ноги піднімаються вище.

Певних навичок вимагає біг по різному рельєфу місцевості. Долати підйоми найкраще, зменшивши довжину кроку й нахиливши тулуб уперед. Нога при цьому ставиться на носок. Навпаки, спускаючись із гори, спортсмен повинен відхилити тулуб назад і дещо збільшити довжину кроку.

Пологі спуски використовуються для максимально можливого збільшення швидкості.

Потрібно вміти долати різні перешкоди, що трапляються на шляху бігуна. Невеликі перешкоди (стовбури дерев, неглибокі канави) можна долати широким стрибковим кроком, без значного порушення ритму бігу. Канави потребують прискореного розбігу і приземлення на обидві ноги. В окремих випадках перешкоди зручніше долати, наступаючи на них і навіть спираючись рукою.

◄ ЕЛЕМЕНТИ СМУГИ ПЕРЕШКОД ►

Єдина смуга перешкод, призначена для подолання горизонтальних і вертикальних перешкод індивідуально і в складі підрозділу, метання гранат на влучність, має такі технічні характеристики:

1 - початок смуги перешкод;

2 - дільниця для швидкісного бігу довжиною 20 м;

3 - рів завширшки 2; 2,5; 3 м, завглибшки 1 м;

4 - лабіринт завдовжки 6 м, завширшки 2 м, заввишки 1,1 м (кількість проходів - 10, ширина проходу - 0,5 м);

5 - паркан заввишки 2 м, завтовшки 0,25 м з нахиленою дошкою завдовжки 3,2 м, завширшки 0,25-0,30 м;

Єдина смуга перешкод

6 - зруйнований міст заввишки 2 м, який складається з трьох відрізків (прямокутних балок 0,2x0,2 м). Перший - завдовжки 2 м, другий - 3,8 м з вигином у 135°, довжина від початку до вигину - 1 м; третій - 3,8 м з вигином 135°, довжина від початку до вигину - 2,8 м. Розриви між відрізками балок 1 метр. На початку другого і в кінці третього відрізків перешкоди - вертикальні драбини з трьома щаблями;

7 - зруйнована драбина завширшки 2 м, висота щаблів - 0,8; 1,2; 1,5 і 1,8 м, відстань між ними - 1,2 м, у високого щабля - нахилена драбина завдовжки 2,3 м із чотирма щаблями;

8 - стінка цегляна завширшки 2,6 м, заввишки 1,1 м і завтовшки 0,4 м з двома отворами: нижній - розміром 1x0,4 м - розташований на рівні землі, верхній - розміром 0,5x0,6 м - на висоті 0,35 м від землі - та прилеглим до неї майданчиком 2,6x1 м;

9 - колодязь та хід сполучення, глибина колодязя 1,5 м, розміри перерізу по контуру 1x1 м; у задній стійці колодязя - щілина розміром 1x0,5 м, яка з'єднує колодязь із перекритим ходом сполучення завглибшки 1,5 м, завдовжки 8 м з одним вигином; відстань від колодязя до траншеї 6 м;

10 - траншея завглибшки 1,5 м.

На смузі перешкод без зброї виконується контрольна вправа.

Дистанція - 400 м. Вихідне положення - стоячи в траншеї: метнути гранату масою 600 г із траншеї на 20 м, по цегляній стінці (проломах) або по площі (2,6x1 м) перед стінкою (зараховується пряме попадання); при непопаданні в ціль першою гранатою продовжувати метання (не більше ніж 3 гранати) до враження цілі; за непопадання гранати до результату на фініші додається 5 с.

Вискочити із траншеї і пробігти 100 м по доріжці в напрямку до лінії початку смуги; оббігти прапорець і перестрибнути рів шириною 2,5 м; пробігти проходами лабіринту; подолати паркан; залізти по вертикальній драбині на другий (зігнутий) відрізок зруйнованого моста; пробігти по балках, перестрибнути через розрив і зіскочити на землю з положення «стоячи» з кінця останнього відрізка балки; подолати три щаблі зруйнованої драбини і обов’язково торкнутися двома ногами землі між щаблями, пробігти під четвертим щаблем; пролізти у пролом стінки; зіскочити в траншею; пройти по ходу сполучення; вискочити з колодязя; стрибком подолати цегляну стінку; вибігти по похилій драбині на четвертий щабель і збігти по щаблях зруйнованої драбини; залізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого моста; пробігти по балці, перестрибнути через розриви і збігти по нахиленій дошці; перестрибнути рів шириною 2 м, пробігти 20 м, оббігти прапорець і пробігти в зворотному напрямку 100 м по доріжці.

Примітка. Для подолання кожної перешкоди дозволяється не більше ніж три спроби. Якщо пропущено будь-яку перешкоду, порушено умови подолання перешкод, вправа вважається невиконаною.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Розкажіть про порядок виконання силових вправ з вагою власного тіла та з обтяженнями.

2. Які особливості бігу по пересіченій місцевості?

3. Які перешкоди встановлені на єдиній смузі перешкод?

Формуємо компетентності

1. Яких правил безпеки слід дотримуватися під час занять із прикладної фізичної підготовки?

2. Розкажіть, які силові вправи з вагою власного тіла вам вдаються найкраще. Як ви вважаєте, чому?

Практичні завдання

Покажіть, які вправи для розминки ви виконуєте перед силовим тренуванням.


 

  14.1  Подолання перешкод

 

 Подолання перешкод є одним з прикладних елементів (розділів) загальної фізичної підготовки. У цьому розділі поєднано вправи на подолання різноманітних перешкод і метання гранат у ціль, що сприяють вихо­ванню впевненості в своїх силах, сміливості, рішучості, а також розвитку загальної та швидкісної витривалості, швидкості в діях і спритності.

Кожний юнак повинен знати, що для підготовки фун­кціональних систем організму й опорно-рухового апарату до навантаження треба виконувати такі вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг боком, біг спиною впе­ред, біг з прискоренням, вправи для різних груп м'язів у русі, а також спеціальні вправи — подолання нескладних перешкод природного типу в поєднанні з- бігом на 150—200 м, дії за раптовими командами керівника, за­няття зі зміною напрямку руху і його характеру.

Вивчаються і тренуються:

стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, у висоту;

перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачіпом», «силою», пролізанням;

рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, си­дячи верхом, за допомогою страхувальних засобів;

вискок — із заглиблень і траншей;

метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;

спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплек­сах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем. Контрольні вправи

Перед виконанням вправи (прийому, дії) визнача­ються вихідне положення, зміст і послідовність дій, засіб виконання й кінцеве положення, після чого подається виконавча команда. Наприклад: «Вихідне положення — біля лабіринту, перелізти через штахетник «силою» і бі­гом повернутися в стрій. Юнак Клименко, вперед».

Для метання гранати вказуються ціль, засоби, порядок метання, потім подається виконавча команда. Нап­риклад: «Відділення, по траншеї, з коліна, справа по одному, гранатою — вогонь». За цією командою треба взяти зброю у ліву руку (або покласти на бруствер) і, відводячи праву руку з гранатою вниз або вверх назад, зробити замах, повертаючи тулуб праворуч. Повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату з коліна.

Збирання гранат проводиться за командою: «Зібрати гранати — вперед».

ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД

1. Пересування по горизонтальному канату.  Виконується у висі знизу, головою вперед. Рух здій­снюється або за рахунок поперемінного перехвату рука­ми, коли ноги вільно сковзають по канату, або за рахунок згинання у поперековому і тазостегновому суглобі і підтягування ніг до рук, а потім поперемінного перехвату руками.

2. Стрибки

2.1. Подолання перешкоди стрибком наступаючи. Виконується після короткого енергійного роз­бігу. Відштовхуючись ногою і посуваючи тулуб вперед, наскочити на перепону, зігнувши махову ногу, не вип­рямляючись, пронести над перепоною штовхальну ногу, заскочити на неї і продовжити рух.

       2.2. Подолання перешкоди стрибком з опорою на ру­ку і ногу . Виконується при подоланні переш­код заввишки до пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі зброєю вперед, заскочити на пе­репону, спираючись на неї лівою рукою і відведеною вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на пере­поні, перенести через неї ліву ногу і заскочити на неї, подавши плечі і зброю вперед; приземлившись, продовжити рух.

2.3. Стрибок в глибину із положення сидячи.

2.4. Стрибок в глибину із положення вису. Навчитися цих стрибків можна дотримуючись такої схе­ми: безопорні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і ногу; стрибки у глибину з положення сидячи і з поло­ження вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків збільшуються поступово.

3. Перелізання

3.1. Перелізання з опорою на руки застосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись ру­ками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами, вийти в упор на руки; опертися ногою у верхній край перепони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між опертою ногою і руками; зіскочити і, приземлившись, продовжити рух уперед.

3.2. Перелізання з опорою на стегно застосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, шта­хетник). Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергійним поштовхом обох ніг вийти в упор на руки; перенести над перепоною одну ногу, сісти на стегно, потім перенести другу ногу, не затримую­чись, зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.

3.3. Перелізання з опорою на груди. Застосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього потрібно: ухопитися руками за верхній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на пере­пону грудьми, нахилити тулуб вперед, упершись доло­нями однієї руки у перепону з протилежного боку та тримаючись другою рукою за верхній край перепони, перенести ноги і зіскочити на землю.

3.4. Перелізання «зачіпом». Застосовується при подо­ланні дощатих штахетників і стін висотою 2—2,2 м. Треба з розбігу відштовхнутися однією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону, ухопитися руками за її верхній край; підтяг­нутися, повиснути на штахетнику лівим боком до пере­пони так, щоб його верхній край був під пахвою лівої зігнутої руки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притиснути до перепони, махом правої ноги догори зачепитися п'ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити рух.

3.5. Перелізання «силою». Застосовується при подо­ланні перепони висотою 2—2,2 м, як правило, без зброї (зброя — «за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштовхнутися від землі однією ногою і заско­чити на перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край; ривком підтягнутися на руках і, допома­гаючи ногами, вийти в упор; нахилитись уперед так, щоб права рука спиралась на перепону з протилежного боку, а ліва залишилась на верхньому краї штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і про­довжити рух.

3.6. Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи виконують удвох: перший — той,

хто влізає; другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопився за верхній край перепони, другий піднімає його за коліно і гомілку зігнутої ноги до виходу в упор на перепону. При опорі на плечі другий стає спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з'єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно спи­раючись ногами на руки і плечі партнера, хапається ру­ками за край перепони. Другий випрямляється і піднімає першого до виходу в упор на перепону.

3.7. Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до пере­пони, одну жердину тримають на опущених руках, а дру­гу — на плечах, віддалених від перепони.

Всі методи перелізання вивчаються послідовно: спочатку по розділах або з допомогою підготовлених вправ, а потім в цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні прийому по розділах спочатку відпрацьовуються поштовх і наскок на перепону з ви­ходом в упор або вис, потім саме перелізання і на за­вершення — зіскок і початок руху від перепони.

Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні вправи. Пролізання може здійснюватися: головою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролі­зання головою і ногою вперед потребує поєднання нахи­лу тулубу вперед з одночасним посилом махової ноги в отвір перепони. При виході з отвору не слід швидко ви­прямлятися, щоб не вдаритися спиною.

 


 

14.2      Метання гранати в ціль

Виконується: з місця із замахом вверх назад; з місця із замахом вниз назад.

Метання гранати у ціль — це складна щодо коорди­нації, цілісна вправа, яка потребує достатнього розвитку швидкісно-силових здібностей юнака.

Перш ніж починати навчатися метання гранат, слід провести декілька тренувань для розвитку сили м'язів плечового пояса, щоб забезпечити необхідний рівень го­товності до виконання метальних рухів.

Протипіхотні гранати метають з місця стоячи, з колі­на, із положення лежачи, із траншеї, з люка танка і в русі.

Протитанкові гранати метають із-за укриття (стоя­чи, з коліна, з положення лежачи) або з траншеї.

Спочатку розучується техніка кидка із замахом вверх-назад (за розділами). Юнаки стають в одну шерен­гу з інтервалами в 2—3 кроки. За командою «Замах роби — раз» права рука має бути відведена вверх назад ліктем уперед, тіло ледь прогнуте в попереку. За командою «Визначити кидок, роби — два» юнаки, відштовхнув­шись правою ногою і нахиливши тулуб уперед, визнача­ють кидок гранати. Після двох-трьох повторень за розді­лами слід перейти до цілісного виконання рухів, пос­тупово збільшуючи їх швидкість. Потім приступити до метання по рубежах і цілях, збільшуючи відстань кидка.

Після цього слід перейти до вивчення метання гра­нати із замахом по дузі вниз-назад, керуючись запропо­нованою методикою.

Вивчивши прийоми метання, юнаки тренуються у метанні гранат у ціль із різних положень.

 



  Урок 14.3 Основи самозахисту. Бойове мистецтво "Спас", "Хортинг"


 

 Урок 14.4   Воєнізований крос.
Урок 14.5   Силова підготовка.

 

Урок №15 Статути ЗСУ

 


Військова форма 2015: парадна та повсякденна, знаки розрізнення

Тимчасовий порядок розміщення знаків розрізнення на польовій формі одягу ЗС України


Погони родів військ ЗСУ

 

 Урок № 16 Дисциплінарний статут
 

 Урок № 17             Тактична підготовка.

Урок № 18 Основи загальновійськового бою.

Урок № 18.1 Відділення в обороні.

Урок № 18.2 Відділення в наступі.


Урок № 19 Солдат в бою.
Запитання:
 
 Урок № 20 Солдат в бою. Завдання солдата.

Відео уроків № 17, 18, 19.
 
 Урок № 21   Бойове забеспечення.



Контрольні питання

1. Яке інженерне обладнання позиції відділення?

2. Який порядок і завдання інженерного забезпечення?


Урок № 22.1. Спостереження за полем бою.


Урок № 23 Вогнева підготовка.
Контрольні запитання ?
      

Урок № 24. Вогнева підготовка

Основи стрільби із стрілецької зброї. Внутрішня балістика стрільби. Постріл і його періоди. Початкова швидкість кулі, її вплив на стрільбу. Віддача зброї і кут вильоту.    

Балістика — наука про рух снаряду (кулі). Наразі балістика поділяється на дві самостійні науки: внутрішню балістику та зовнішню.

Внутрішня балістика — це наука, яка займається вивченням процесів, що відбуваються під час пострілу, особливо під час руху кулі (гранати) по каналу ствола.

Зовнішня балістика — це наука, що вивчає рух кулі (гранати) після закінчення впливу на неї порохових газів.

Пострілом називається викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, що виникають під час згорання порохового заряду.

Явище пострілу характеризується такими особливостями:

• великою величиною тиску газів (2–3 тис. і більше атмосфер);

• високою температурою порохових газів (2500–3500 ºС);

• малим терміном дії (0,001–0,06 с);

• горінням порохового заряду, в об’ємі який швидко змінюється.

Під час пострілу зі стрілецької зброї від удару бійка по капсулю бойового патрона, досланого в патронник, вибухає ударний склад капсуля і виникає полум’я, яке крізь затравочні отвори у дні гільзи попадає до порохового заряду та підпалює його. Під час згорання порохового заряду виникає велика кількість сильно нагрітих газів, які створюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвор. У результаті тиску газів на дно кулі вона зсовується з місця й врізається в нарізи, обертаючись по них, просувається по каналу ствола з постійно зростаючою швидкістю й викидається назовні в напрямку осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад. Від тиску газів на стінки гільзи й ствола виникає їхнє розтягнення (деформація), й гільза, щільно притискуючись до патронника, перешкоджує прориву порохових газів у бік затвора. Одночасно під час пострілу виникають коливальні рухи ствола й відбувається його нагрівання. Нагріті гази й частинки від пороху, що згорів, витікаючи з канала ствола вслід за кулею, під час зустрічі з повітрям спричиняють виникнення полум’я та ударної хвилі: останнє є джерелом звуку під час пострілу.

Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001–0,06 с). Під час пострілу виділяють чотири послідовних періоди (див. рис. 95).

• попередній;

• перший, або основний;

• другий;

• третій, або період наслідків газів.

 Попередній період триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола.

Перший, або основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду відбувається в об’ємі, який швидко змінюється.

Третій період, або період наслідків газів, триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола й до моменту припинення впливу порохових газів на кулю. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає в кінці третього періоду на віддаленні кількох десятків сантиметрів від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде урівноважений опором повітря.

 

2. Початкова швидкість кулі

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту (біля дулового зрізу). Початкова швидкість кулі вимірюється в метрах на секунду (м/с).

Початкова швидкість кулі — одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, дальність прямого пострілу, вбивчу й пробивну дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

• довжини ствола;

• маси кулі;

• маси, температури, вологості порохового заряду;

• форми й розмірів зерен пороху;

• щільності заряджання.


Контрольні питання

1. Що називається пострілом?

2. Що називається початковою швидкістю кулі та від чого вона залежить?

Урок № 25 Вогнева підготовка. Прицілювання.





Урок № 26 Вогнева підготовка. Автомат Калашнікова.
БУДОВА АВТОМАТА АК 47
наведіть курсор на деталі та частини автомата і згадайте їх назву. Червона марка - основні деталі, жовта марка - деталі, які входять до складу основних, але при неповному розбиранні не відокремлюються, синя марка - допоміжні деталі автомата Калашникова

 

 Урок № 27  Вогнева підготовка.  Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова

Стрільба з автомата може вестися з різних положень та з будь-якого місця, звідки видні ціль або ділянка місцевості, на яких передбачається поява противника. Для стрільби в бойових умовах слід вибирати таке місце, яке забезпечує найкращий огляд та обстріл, закриває автоматника від спостереження та обстрілу противника, дозволяє зручно виконувати прийоми стрільби.

Стрільба з автомата передбачає виконання таких прийомів:

• прийняття положення для стрільби, заряджання зброї;

• виконання пострілу (прицілювання й оброблення спуску);

• припинення стрільби (припинення натискування на хвіст спускового гачка, встановлення перевідника в запобіжне положення, розряджання автомата).

Щоб зробити влучний постріл, стрілок повинен: підготуватися до стрільби, прицілитися, затримати дихання й спустити курок.

Для заряджання автомата треба:

• приєднати до автомата заряджений магазин, якщо він не був до нього раніше приєднаний;

• зняти автомат із запобіжника;

• поставити перевідник на необхідний вид вогню;

• енергійно відвести затворну раму назад до упору та відпустити її;

• поставити автомат на запобіжник, якщо не має бути негайне відкриття вогню або не надійшло команди «Вогонь», і перенести праву руку на пістолетну рукоятку.

Здійснення стрільби

Вогонь з автомата ведеться за командою або самостійно залежно від поставленої задачі й обстановки. У команді для відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл і точка прицілювання. Наприклад, «Такому-то (автоматникові такому-то), по спостерігачу, чотири, під ціль — вогонь», «Відділення, по колоні, п’ять, у пояс — вогонь». Здійснення стрільби (пострілу) включає установку прицілу, перевідника на необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка й утримання автомата при стрільбі.

Припинення стрільби

Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним. Для тимчасового припинення стрільби подається команда «Стій», а при стрільбі в русі — «Припинити вогонь».

Виконуючи ці команди автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо потрібно, приєднує новий заряджений магазин.

Для зміни магазина треба:

• відокремити магазин від автомата;

• приєднати заряджений магазин.

Після команди «Стій» або «Припинити вогонь» подається команда «Розряджай». За цією командою автоматник ставить автомат на запобіжник і відводить хомутик назад, встановлюючи приціл автомата в положення «П».


Урок № 28 Заходи безпеки при проведенні стрільб.


Урок № 29 Ручні гранати.

РУЧНІ ОСКОЛКОВІ ГРАНАТИ https://sprotyvg7.com.ua/lesson/ruchni-oskolkovi-granati




Урок № 30  Попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів





Урок № 31Інформування дітей про ризики з мінами та вибухонебезпечними залишками війни.
https://stopmina.dk/  сайт: стопміна.
Закріпимо наші знання



 Збірник дидактичних ігор із Захисту України 

Тематичний план № 1 - вивчення предмета «Захист України» юнаками й дівчатами, які виявили вмотивоване бажання та за згодою їх батьків (опікунів). 

Оновлені сержантські звання

 Статути Збройних сил України


Міжнародне гуманітарне право 
 Повторимо основні терміни

 
Учні можуть доповнити кросворд термінами, що тут не зустрічалися. 
Або підготувати повідомлення за обраним терміном. 

 Бойова техніка ЗСУ. Знайди пару - 
 
До наступного заняття пропонується підготувати розповідь про машини, що найбільше сподобалися.  

Основи ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
оптимально в рамках Дня Цивільного захисту школи

"Кольорові берети", розрізняємо роди війсь ЗСУ за кольорами беретів  
Вправа може мати зворотній зв'язок, продовження. 
Запропонувати учням знайти відповідні патчі (шеврони) за кольорами.

"4.5.0" - ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!!!" 
МІНІСЛОВНИК ВІЙСЬКОВОГО СЛЕНГУ
 
цей словник опубліковано на блозі #ЗАХИСТИМОУКРАЇНУ 
Сленг - не офіційна мова, вправа просто інформаційна.

"РЕАНІМАЦІЯ ЗНАНЬ" пригадаємо важливі моменти  
 Вправа корисна після тривалої перерви: канікули, карантин, локдаун...

Покрокове накладання кровоспинного турнікету однією рукою
 
Відпрацьовуємо накладання турнікета практично. Ця гра допоможе пригадати почерговість. 

 "Основні алгоритми зупинки кровотеч" Знаннями зупинимо кровотечу
 
 Пропонуємо учням варіанти продовження подібних питань

Шукаємо відповідні харАктеристики АК  
Запитуємо - які характеристики не вказано, що ще важливо для цієї зброї?

Пригадуємо частини, механізми АК  
Запрошуємо пригадати частини, які не зустрічалися в цій грі

Вогнева підготовка - важливо!
 
Озброєний знаннями!

Захисник України - мільйонер
 
посміхнулися - запам'ятали

Військові звання офіцерів ЗСУ 
 
Бажаю всім стати ГЕНЕРАЛАМИ

Види військ ЗСУ
 
вправа може мати продовження в проєктах про види, роди військ.

Тематичний план № 2
Основи домедичної допомоги при невідкладних станах.

 

 Домедична допомога пораненому в  умовах бойових дій.

Можна грати наодинці, а можна помірятись знаннями з друзями 



 Домедична допомога при пораненнях та кровотечах.


 

 
Шукаємо відповідності 

 

 


Головні принципи тактичної медицини .


 

Цікавий спосіб закріплення вивчених питань

 

Вивчаємо алгоритм "MARCH" 



Домедична допомога постраждалим при раптовій зупинці серця. Вивчаємо алгоритм дій.


   

Чудовий формат для повторення та закріплення головних питань домедичної допомоги за допомогою вікторини та/або ігрових флеш карток.



  
 


Швидке повторення та закріплення основних питань про рани та кровотечі.




Пригадуємо особливості домедичної допомоги при різноманітних отруєннях



  Вирішуючи цей кросворд,  вивчаємо, повторюємо та перевіряємо свої знання про травми кісток та суглобів. 


 


Зручний та легкий спосіб запам'ятати ознаки термічних травм. 
 

 Зрозумілий формат завдання дозволяє вивчати та швидко повторювати основні терміни та поняття. Є можливість командної гри з налаштуванням таймеру, що робить  процес  ще більш цікавим і захопливим.


Кросворд із використанням вивчених термінів можна застосовувати і на уроках, і в позаурочний час.


Важливо зрозуміти та запам'ятати особливості домедичної допомоги при термічних  травмах, отруєннях, укусах змій та комах, які можуть призвести до тяжких наслідків.


Кросворд,  який допоможе пригадати важливі питання про рани та кровотечі. 

 
 




Цікавий спосіб перевірити свої знання з веселими мемами та бонусами, можна на швидкість, можна самому, а можна і з друзями.  Спробуйте😉

 А хто швидше  виконає це завдання 👇
Дайте відповіді на запитання, склавши слова-відповіді із запропонованих складів 😉(Завдання можуть виконувати одночасно усі учні в класі і у кожного будуть інші запитання) 

Перевіряємо свої знання про термічні травми

 

Пригадуємо гострі та невідкладні стани, які потребують домедичної допомоги та негайної госпіталізації. 

(Під час виконання завдання, скористайтесь підказками "і"

Перевірте правильність вказаних термінів натиснувши синю галочку у нижньому правому кутку панелі. Невірні відповіді будуть позначені червоним і біля них з'явиться знак "?", який покаже Вам правильну відповідь

 

Подяка авторам збірника:

 Ганна Ягнич

"ЗАХИСТ УКРАЇНИ" від Ганни Ягнич

 Віктор Поліщук

#ЗАХИСТИМОУКРАЇНУ

 


 


 Тернопільський міжшкільний ресурсний центр

Нововолинський ліцей №8 Нововолинської міської ради


  



Немає коментарів:

Дописати коментар

 06.03.24. В рамках Всеукраїнського проекту фізкультурно - оздоровчих заходів "Пліч об пліч" відбувся турнір по волейболу серед уч...